26 лютого Україна відзначає День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Це дата, яка нагадує світу: війна та анексія почалися не у 2022-му, а саме тоді, у лютому 2014-го, коли тисячі кримчан вийшли під стіни Верховної Ради АРК, щоб заявити про свою приналежність до України.

26 лютого 2014: Точка відліку

Цей день спростовує міф про «добровільне приєднання» чи «відсутність опору». Під стінами кримського парламенту відбувся масштабний мітинг, ініційований Меджлісом кримськотатарського народу.

Українці, кримські татари та представники інших національностей разом виступили проти проросійських сил.

Того дня активістам вдалося зірвати позачергове засідання парламенту і не допустити легалізації сепаратистських рішень у правовому полі України.

Вже наступної ночі російський спецназ захопив адмінбудівлі, почавши відкриту фазу окупації.

Спротив Криму — це не лише про територію, це про людей, які протягом десятиліття залишаються вірними своїм цінностям у надскладних умовах.

Три стовпи кримського спротиву:

Кримські татари: Корінний народ, для якого депортація 1944 року та нинішня окупація є спільною трагедією. Вони стали хребтом громадянського протесту.

Політичні в’язні: Десятки людей перебувають у російських в’язницях за сфабрикованими справами. Їхня незламність у судах — це теж форма боротьби.

Партизанський рух: Поява рухів на кшталт «Атеш» або «Жовта стрічка» демонструє, що навіть через роки окупації Крим залишається українським зсередини.

Геополітичне значення

Крим — це не «окремий кейс», а ключ до безпеки в усьому Чорноморському регіоні.

Значення спротиву

Правовий

Світ ніколи не визнає легітимність анексії завдяки постійній боротьбі громадян.

Військовий

Крим став плацдармом для наступу 2022 року, тому його деокупація — запорука миру.

Моральний

Це символ того, що свобода дорожча за безпеку під дулом автомата.

Сьогодні 26 лютого — це день вдячності кожному, хто не здався: від журналістів і правозахисників до простих мешканців Криму, які чекають на повернення синьо-жовтого прапора.

«Крим — це Україна. І це не просто гасло. Це факт, підтверджений кров’ю, відданістю та волею тих, хто 26 лютого 2014 року вийшов на площу Сімферополя».