Кагарлицька земля багата своїми талантами в різноманітних напрямках. І сьогодні ми хочемо поговорити про вишивання. Адже уявити українців без вишиванки неможливо. А якщо зважати на те, що вишивка здавна була поширена і на предметах домашнього вжитку – ліжниках, наволочках, обрусах, рушниках – то й поготів. 

Вишивати вміють чи не в кожній хаті. При чому це майстерно роблять не лише жінки, а й чоловіки теж. Але сьогодні наша розповідь про Заслужену майстриню народної творчості, кагарличанку, що за своє життя неодноразово була нагороджена орденами, медалями, грамотами та подяками – Раїсу Горбач. 

Народилася Раїса Володимирівна 6 січня 1938 у Кагарлику. Семирічну освіту отримала в другій початковій школі. З дитинства вона хотіла стати педагогом, та якось пішла з мамою в промартіль ім. Горького, побачила там  вишивки  і закохалася в них. Коли дівчині виповнилося 14 років, прийшла проситися на роботу. Її влаштували з випробувальним терміном. Згодом  стало зрозуміло, що вишивання – її покликання. На пенсію вона вийде лише з одним записом у трудовій книжці

Для творчості Раїси Володимирівни характерні виразність, декоративність. Серед робіт – жіночі блузи, чоловічі сорочки, серветки, скатертини, рушники, жіночі костюми, сукні. Всі її вироби різноманітні  з вдало підібраними кольорами, у різних техніках виконання.  Та не було жодного однакового виробу. Роботи майстрині експонувалися в Україні, Франції, Німеччині, США, Японії, Алжирі. І користувались попитом як в Україні так і закордоном.

Передовик виробництва, скромна трудівниця, щира у відносинах з ровесниками та гарна наставниця для молодих вишивальниць, вона завжди мріяла передати свої знання, вміння, майстерність молодим. Померла видатна майстриня 07 січня  2006 року у Кагарлику, а от знання, які вона передавала, використовуються й донині.

22 квітня 1952 року, в той час, коли Раїса Горбач саме почала трудову діяльність вишивальниці, у селі Переселення на Кагарличчині народилася дівчинка Ніна. З дитинства їй теж припало до душі мистецтво вишивання, любов до якого передалася від мами.

З 1968 по 1995 рік Ніна Чорна працювала на Кагарлицькій фабриці ручної і машинної вишивки (згодом Кагарлицька філія Київського художньо-промислового об'єднання) в цеху ручної вишивки  вишивальницею, де вишивала за проєктами творчої майстрині Раїси Горбач.

Роботи Ніни Іванівни були представлені на республіканських  конкурсах в центральному офісі фабрики в Києві та ВДНГ, займаючи призові місця. Нині вона й далі проживає в Переселенні та продовжує займатися улюбленою справою.

Ніна Іванівна Чорна володіє багатьма техніками вишивки – гладь, мережки, хрестик  та інші. Тож ми вирішили продемонструвати цю красу жителям нашої громади.

У Центральній бібліотеці розгорнуто виставку-вернісаж «Із покоління в покоління передали своє уміння». На виставці представлені вишиті сорочки, виконані Раїсою Горбач, які для виставки надав КЗ КМР «Кагарлицький історико-краєзнавчий музей», а також вишиті рушники та наволочки, які вишиває й донині Ніна Чорна. 

Лілія Литвин,

директор бібліотеки