Матеріал подано без змін

Мистецька година «Душа на полотні»

(З досвіду роботи Баришівської ЦБС відділу культури та туризму Баришівської селищної ради Броварського району Київської області)

18 травня 2023 року директор Баришівської ЦБС відділу культури та туризму Баришівської селищної ради Галина Пацаловська провела мистецьку годину "Душа на полотні", присвячену творчості нашої видатної вишивальниці, заслуженого майстра народної творчості Гликерії Цибульової, яка жила і творила в Баришівці.

На захід завітали учасники колективу народного аматорського ансамблю сучасного бального танцю «Юність» Баришівського КМЦ з керівником Людмилою Гудим.

Гликерія Цибульва займає провідне місце серед плеяди майстрів художньої вишивки Київщини, 65 років свого життя вона присвятила вишивці, і її творчість може служити прикладом глибокого знання традицій і їх плідного розвитку в сучасності.

В Баришівській центральній бібліотеці для дорослих є книги Тетяни Кара-Васильєвої в яких вона відображає всі етапи становлення мистецтва вишивання, без якого неможливо уявити культурну спадщину українського народу. Вона особисто зустрічалася з Гликерією Цибульовою і згадувала «У мене лишилися теплі спогади про вишивальницю. Її кілька робіт представлено в цій книзі. Це була особлива жінка, яка все своє життя займалася вишивкою. Творчу кар’єру вона розпочинала ще в земських майстернях. Вишита нею сукня для Олександри Федорівни — дружини царя Миколи ІI — дуже сподобалась імператриці. А ще згадувала, як цариця на знак подяки подарувала їй за це дорогоцінну брошку. Щоправда, дуже скоро майстрині довелося від неї відмовитися, щоб вижити в голодний 33-й рік.

Чим глибше Гликерія Кузьмівна знайомилася з народною вишивкою, тим більше її захоплював і поступово відкривав перед нею свої таємниці цей дивовижний світ краси. Поступово те, що спочатку робилося з необхідністю, стало сенсом усього її життя, давало величезну радість і насолоду, підтримувало у важкі хвилини. Рік за роком Гликерія Цибульова збирала зразки народної вишивки. Так, у 1935 році, коли за 20 років пошуків набралась велика валіза зразків, Цибульова підготувала до видання альбом взірців української народної вишивки. Та коли везла ці матеріали до Києва, у видавництво, на залізничній станції цю валізу у неї вкрали. .Отож підготовленому до друку альбому тоді не судилось побачити світ. 

Довелось чекати роки й роки на здійснення задуманого. Втім, не просто «чекати». Гликерія Кузьмівна невтомно працювала: збирала та вивчала зразки народної вишивки і в повоєнні часи, коли керувала килимарською майстернею в селі Веселинівці Київської області - батьківщині виданих майстрів народного розпису Ганни Собачко та Параски Власенко, і пізніше, коли очолювала артіль художньої вишивки у м. Баришівці.

Минали роки напруженої творчої роботи, яку зненацька перервала війна. По її закінченні починається новий етап діяльності Цибульової. У 1944 році, коли на звільненій від окупантів Київщині розгортаються відновлювані роботи. вона бере активну участь в організації у м. Баришівці художньо-виробничої артілі «Текстильекспорт» і впродовж наступних п’яти років очолює її. З 1950 року аж до виходу на пенсію (1960 р.) завідує виробничим відділом у цьому підприємстві, поєднуючи організаційну діяльність з роботою по підготовці нових поколінь майстрів вишивального мистецтва. Адже дуже важливо прищепити любов до голки, нитки й візерунка іншим людям.

У 1982 році вийшла друком книга Гликерії Цибульової «Ручне вишивання», де вона передає нащадкам технологію та узори української народної вишивки. Ця книга стала настільною книгою для багатьох вишивальниць України.

Творчі здобутки майстрині неодноразово відзначалися медалями та грамотами різних виставок. Проте особливу відрада видатна майстриня мала від усвідомлення недаремно прожитого творчого життя, плодами якого втішаються сотні і тисячі людей в Україні і за її межами.

У 2017 році в Баришівській центральній бібліотеці для дорослих вийшла біобібліографічна довідка з серії «Видатні люди Баришівщини "Душа на полотні», присвячена Гликерії Цибульовій.

Зав. методично-бібліографічним відділом

Баришівської ЦБС

Наталія Лавріненко