Вже скільки років проминуло, а біль у серце б’є і б’є…

(З досвіду роботи Білоцерківської МЦБС Київської області)

Афганістан… Він став синонімом людського лиха, справжнього пекла: палюче сонце зранку, спекотний вітер-афганець, пісок, що не дає дихати, і … пекуча спрага. «Пройшли роки, війну ж ту не забути…» − саме під такою назвою з нагоди 30-річчя виведення військ з Афганістану відбулася зустріч дев’ятикласників БСШ №1 з головою Білоцерківської районної організації ветеранів України Віктором Рудим та краянами-учасниками бойових дій: Сергієм Копитовим, Олександром Гнатюком. 

Воїни-афганці поділилися з читачами бібліотеки гіркими та сумними спогадами про роки військової служби в Афганістані. Вірність бойовій дружбі, готовність пожертвувати собою заради товаришів, безстрашність у бою, винахідливість у складних умовах – ці риси були дуже важливими для виживання на тій війні. Присутні вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання, переглянули уривки документального фільму про події афганської війни.

Важко повірити, що в таких суворих умовах народжувалися вірші, які згодом ставали піснями-спогадами. Щемно лунали пісні у виконанні воїнів-інтернаціоналістів: про військову доблесть, честь і гідність, мужність побратимів. Попри смерть, втрату друзів, пролиту кров, вони пам’ятатимуть Афганістан, який багато чому їх навчив.

Давайте ж і ми з вами будемо пам’ятати ветеранів, виявлятимемо розуміння до тих, хто пройшов через війну і підтримаємо тих, для кого вона триває ще й досі. Вони цього заслуговують.

Майя Тарасенко, 

завідувач сектором бібліотеки-філіалу №1 для дітей 

КЗ БМР Білоцерківська міська ЦБС ім. П. Красножона 

Київської області