Матеріал подано без змін

Видатні українці:Ярослав Мудрий та Володимир Мономах

(З досвіду роботи Обухівської центральної публічної бібліотеки Обухівської міської ради)

Кожна країна репрезентує себе, свою культуру, свою національну своєрідність у світі через видатних постатей, яких вона зростила протягом свого історичного існування. Причому нерідко економічні та політичні здобутки країни не пов’язані з її культурною значущістю у цивілізаційному просторі, оскільки у житті кожної держави є періоди піднесення та спаду, але її слава визначається внеском, який вона зробила протягом століть. Нашій Батьківщині, безперечно, є чим пишатися, оскільки її внесок є значним. Наш національний пантеон починається київськими князями – засновниками Київської Русі, яка була однією з найпотужніших та найкультурніших держав середньовічної Європи.

Найбільшої могутності Русь-Україна досягла за князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Володимир Святославович упорядкував територіальний устрій, поставивши управляти у великих містах Русі своїх синів. Також він запровадив грошовий обіг златників і срібників - монет Київської держави. Найбільш вагомою подією стало прийняття християнства 988 року, яке згуртовувало русичів однією вірою і заклало підвалини майбутнього піднесення загального культурного рівня русичів. За Володимира збудовано перший кам'яний храм Русі - Десятинну церкву. Володимир відкрив першу школу в Русі.     Ярослав Мудрий (син Володимира) гідно продовжував справу батька - розбудовував та зміцнював Київ та Київську державу - Русь-Україну. Йому належить створення першого писаного збірника законів «Руська правда». За часів княжіння Ярослава відбулося вагоме піднесення культури - посіяне Володимиром християнство почало давати перші плоди. Ярослав побудував Золоті ворота і Софійський собор у Києві. (За окремими відомостями, розпочав будувати Софію Володимир, а вже закінчував зведення собору - Ярослав). При соборі працювала школа та скрипторій - майстерні з переписування книг (переписування книг вважалося надзвичайно важливою та престижною справою), зібрано велику бібліотеку (на жаль, вона нині втрачена). Більшість книжок – переклади з іноземних мов, були церковними, богослужбовими. Крім них, широкого поширення на Русі набули трактати з історії, філософії, права, природничих наук.  Розвивалося шкільництво. Також Ярослав Мудрий був великим полководцем і ліквідував загрозу від печенігів для Київської Русі. 

Щоб охороняти свою державу проти нападів кочовиків, Ярослав укріплював південний кордон, будуючи міста над ріками Россю і Трубежем: Корсунь, Канів, Переяслав;  також другу фортифікаційну лінію над Сулою: Лубни, Лукомль, Воїнь. Князя називали «тестем Європи», бо для забезпечення добросусідських стосунків з європейськими державами він одружував своїх дочок з їх правителями. Він вперше замінив тілесні покарання та страту на грошові штрафи. 

Останні роки життя Ярослав провів у Вишгороді. Помер 20 лютого 1054 року.  Похований у шеститонному мармуровому саркофазі в Софії Київській. 

      Великий князь київський Володимир Мономах, онук Ярослава Мудрого й візантійського імператора Костянтина Мономаха, ввійшов у нашу історію не лише як мужній воїн і полководець, якому вдалося зупинити наступ половців на Русь,  та відкинути їх за Дон, а й як мудрий правитель та автор видатної пам’ятки давньоруської літератури початку XII ст. «Повчання дітям».

Від свого батька, князя Всеволода Ярославича, котрий знав п’ять європейських мов, навчився Володимир цінувати знання і культуру. Тож роки його правління — це початок літописання на Русі, пора розквіту мистецтва, архітектури і книжкової справи (осередок книжників з’явився, зокрема, у Видубицькому монастирі). А ще опанування «науки влади» удільними правителями, які замість того, щоб воювати із зовнішніми ворогами, часто йшли на своїх.

У 1097 році, коли держава, що потерпала від спустошливих набігів степовиків, потребувала єдності й лідера, який би очолив опір половцям, Володимир Мономах скликав з’їзд князів у Любечі, на якому закликав їх злитися в єдине серце і зберегти Руську землю, бо половці тільки радіють від того, що Русь роз’єднана. 

Провідну роль зіграв Володимир Мономах і на Витичівському (1100 р.) та Долобському (1103 р.) з’їздах, де обговорювалися питання єдності Київської Русі й припинення внутрішніх розбратів. У 1113-му 60-річний Володимир Мономах посів київський престол (до цього мав батьківський уділ у Смоленську і Чернігові). Зійшовши на великокняжий престол, Володимир Мономах здійснив низку реформ — скасував рабство за борги, обмежив відсоток з капіталу для лихварів, надав одруженим жінкам рівні юридичні права з чоловіками, дозволив тим, хто прислужує багатим, скаржитися на господарів особисто князеві.

Авторитет Володимира тримався на його щирій турботі про людей — він будує міст через Дніпро, щоб простому люду було краще ходити до церкви на поклоніння мощам святих, зводить кам’яний храм на Альто, де тепер Бориспіль. Багато років працює над моральним заповітом синам — «Повчанням дітям».

Євген Маланюк у «Нарисах з історії нашої культури» проголосив цей твір «першорядної ваги історично-психологічним документом.                    Володимир навчав синів так: «Ухиляйся від зла, твори добро, шукай миру і проганяй зло». А ще: «Перш за все не забувайте убогих, а яко можете, по силі годуйте їх і подавайте сиротам. І вдову захистіть, не дайте сильним губити людину... Старих шануйте, як батька, а молодих, яко братів... В домі своєму не ледачкуйте... Брехні остерігайтесь і пияцтва, і облуди, від того душа гине і тіло». Володимир закликав: «Хто б не був, правий чи винний перед вами, не вбивайте і не веліть убивати його; якщо і завинив хто в смерті, не губіть християнської душі».

Він заповідав також не пишатися своїм званням, пам’ятати, що все в руках Божих, і не прагнути великих багатств, вважаючи це великим гріхом.

Наостанок він наказує своїм дітям, а водночас і всім своїм сучасникам, тоді сущим, вчитися читати, і наводить як взірець свого батька, котрий знав п’ять мов. 

19 травня 1125 року великий князь київський Володимир Мономах помер поблизу Переяслава, біля своєї улюбленої церкви на березі Альти, яку сам збудував. Тіло його перевезли до Києва й поховали в Софійському соборі. В історії Володимир Мономах залишився як взірець доброчесності, державної мудрості й звитяги.

В цьому році минає 970 років від дня народження Володимира Мономаха та 1045років від дня народження Ярослава Мудрого. До цих дат в Обухівській центральній публічній бібліотеці для дорослих оформлена історична викладка літератури «Видатні українці славетної минувшини: Ярослав Мудрий та Володимир Мономах». Біля викладки проводяться історичні екскурси.

Л.Храпач – завідувачка  Обухівською центральною публічною  бібліотекою 

                 для дорослих Обухівської міської ради